У статтях «Монополія Укрзалізниці: крок вперед, три кроки назад» і «Щоб отримати від Укрзалізниці оплату за вагони, КВБЗ змушений звернутися до суду», які надруковані в провідних ЗМІ та розміщені на сайті КВБЗ, ми сповістили Кабінет Міністрів, міністерства і відомства, всіх громадян в Україні про беззаконня, яке творить УЗ по відношенню до вітчизняного виробника - постачальника пасажирських вагонів для Укрзалізниці. Замовлені й виготовлені вагони залізничне відомство не бере, гроші не платить. Судимося.

Епопея з будівництвом котельні на Раківці за своєю тривалістю і пристрастями і вражає, і обурює. А найприкріше те, що серед заручників цієї неприємної ситуації опинилися тисячі мешканців цього мікрорайону. Котрий рік поспіль вони з острахом чекають холодів і щоразу сподіваються на КВБЗ, який незважаючи на мільйонні борги за відпущений КП «Теплоенерго» теплоносій та пусті обіцянки міської влади, таки розпочне подачу тепла в їх оселі, дитсадки та школи.

Напевно, заводська ТЕЦ обігрівала б і забезпечувала гарячою водою мешканців Раківки ще багато років, якби у свої 66 не потребувала серйозної модернізації та реконструкції, на що потрібні і чималі кошти, і певний час. А щоб грамотно спланувати цю роботу і виважено оцінити обсяг необхідних для її здійснення капіталовкладень, керівництво ПАТ «КВБЗ» ще у 2006 році звернулося до представників виконавчої влади Кременчука з проханням надати чітку інформацію про подальші наміри міста щодо співпраці з підприємством у питанні забезпечення тепловою енергією мікрорайону Раківка.

У господарському суді міста Києва знаходяться на розгляді чотири справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення грошових коштів. Терпець, як то кажуть, увірвався, бо залізниця не тільки не розрахувалася за 11 пасажирських вагонів, які отримала від вагонобудівників у грудні 2018-ого та січні 2019 року та не сплатила авансові платежі, але взагалі не з’являється для приймання наступних готових вагонів згідно з укладеними договорами на поставку двох вагонів міжнародного класу габариту RIC, 20 купейних спальних вагонів типу СВ та 21 купейного спального вагона. Тож КВБЗ змушений звернутися до господарського суду з позовними заявами за захистом своїх порушених прав.

4 липня 2019 року на Крюківському вагонобудівному заводі відбувся брифінг, який провели голова правління ПАТ «КВБЗ» Анатолій Шабала і народний депутат України Костянтин Жеваго. Вони зробили заяву щодо нового контракту на поставку великої партії вантажних вагонів виробництва КВБЗ для компанії FERREXPO.

Між Публічним акціонерним товариством «Крюківський вагонобудівний завод» та Біланівським гірничозбагачувальним комбінатом, що входить в компанію FERREXPO, підписано контракт на поставку 400 вантажних вагонів. Це глуходонні вантажні вагони моделі 12-7019, першу партію яких - 50 штук - КВБЗ поставить вже у вересні. Решту – 350 вагонів – у жовтні-грудні поточного року. Зараз на підприємстві йде підготовка виробництва цієї продукції.

Інтерв’ю голови наглядової ради  ПАТ «КВБЗ» Володимира Приходька інформаційному агентству LIGA.net від 27 червня 2019 року

Чому наші поїзди не пускають у Євросоюз, а українці їдуть до Польщі. Інтерв’ю з власником Крюківського вагонзаводу Володимиром Приходьком.

Володимир Приходько - президент і співвласник Крюківського вагонобудівного заводу (КВБЗ), підприємства з виручкою понад 8 млрд грн.

Він - чи не останній «червоний директор» у країні, працює на КВБЗ уже півстоліття.

У 2012 році КВБЗ випустив 11 000 вагонів - рекорд за роки незалежності, здавалося, попереду безхмарне майбутнє. У 2014 році реалії змінилися. На піку кризи завод випустив усього 400 вантажних вагонів і отримав 500 млн грн збитку.

Утриматися на плаву допоміг контракт на поставку поїздів метро столичній підземці. Зараз справи йдуть трохи краще. Паралельно КВБЗ відновлює основний для себе профіль - виробництво вантажних вагонів та інвестує 250 млн грн у розширення потужностей.

До 150-річчя Крюківського вагонобудівного заводу

У ці дні сповнюється п’ять років, як швидкісні міжрегіональні двосистемні поїзди «Тарпан», створені й побудовані в Україні, на Крюківському вагонобудівному заводі, покинули корпус пасажирського вагонобудування, перетнули прохідну (як справжні вагонобудівники) і почали своє самостійне життя на залізниці. Події в червні 2014 року розвивалися так: 16 червня ЕКр1-001 виїхав до Києва, 19 червня вирушив його побратим ЕКр1-002. А 24 червня на залізничних вокзалах «Дарниця» і «Київ-пасажирський» за участю високих посадових осіб, керівників Укрзалізниці та КВБЗ відбулися урочистості з нагоди відправлення в перший рейс електропоїзда «Тарпан» ЕКр-1-001. Наш перший електропоїзд повіз пасажирів до Львова. Цього ж дня другий ЕКр-1-002 - поїхав в обкатний рейс на Одесу.

Із 7 по 9 червня на Крюківському вагонобудівному заводі працювала комісія представників філії «Українська залізнична швидкісна компанія» Укрзалізниці. Приймали після планового поточного ремонту (ПР-3) міжрегіональний швидкісний двосистемний електропоїзд ЕКр1-001 «Тарпан», який з моменту введення його в експлуатацію у 2014 році пройшов вітчизняними залізницями понад 1 млн 700 тис. кілометрів.

Фахівці оглянули та провели детальну перевірку відремонтованого поїзда на
відповідність стандартам та регламентам Укрзалізниці. Якість виконаних робіт їх цілком задовольнила. 10 червня, поїзд відправили на пробігові випробування до Харкова, а звідти – до Києва. Саме зі столиці, він як і раніше з комфортом розвозитиме пасажирів по Україні. У перший після ремонту рейс поїзд має вирушити 11 червня.

До 150-річчя Крюківського вагонобудівного заводу

Щороку 29 травня у Кременчуці згадують і вшановують пам’ять колишнього директора двох найбільших кременчуцьких заводів, Почесного громадянина Кременчука, Героя Праці – Івана Митрофановича Приходька.

Ось і цього разу вагонобудівники та автозаводці, ветерани у 109 річницю з дня народження Івана Приходька згадували свого колишнього директора. За давньою традицією члени ради ветеранів КВБЗ 29 травня побували на кладовищі, поклали квіти. Молодь організувала покладання квітів та почесну варту біля барельєфу на будинку, де починається біля Крюківського мосту вулиця імені Івана Приходька.