Будівництво та відкриття клубу вагоноремонтних майстерень

У 1925 році почалося будівництво клубу для працівників вагоноремонтних майстерень, яке здійснювалось силами робітників усіх його цехів. Організовувалися суботники. Автор проекту житель Кременчука Ф.М. Мазуленко. Керував будівництвом Іван Олександрович Вовк. В цьому ж році клубу був переданий сусідній сад, що належав священику Архангельському.

На будівництво було витрачено 400 тисяч рублів

1 травня 1927 року відбулося урочисте відкриття робочого клубу вагоноремонтних майстерень, який отримав ім'я Івана Федоровича Котлова - маляра вагоноремонтних майстерень.

Двоповерхова будівля, виконана в українському стилі, що має 17 кімнат, вестибюль, фойє і зал для глядачів на 800 місць з амфітеатром, балконом. У клубі діяла бібліотека на 7 тисяч книг. До послуг відвідувачів - простора читальна зала.

Працювало 16 гуртків, у яких брало участь 500 осіб.

Перші колективи і їх розвиток.

Робочий Павло Андрійович Іванов створив драматичний гурток, який згодом очолив талановитий режисер Д.О. Дударєв (пізніше народний артист СРСР).

І.І. Чернишов взявся за організацію симфонічного оркестру.

Почали свою діяльність: співочий гурток, капела бандуристів, духовий і струнний оркестри, гуртки прикладного мистецтва.

Працювала жива сатирична газета "Синя блуза". Керівник Петро Миронов.

1931 рік. Вистава російського драмгуртка п'єса «Шквал» Берестинського і Гайдовського.

1932 рік. Організовано жіночий хоровий ансамбль під керівництвом О.М. Сапсай.

При клубі організовано агітбригаду, яку очолив Г.Бойко. Її завдання - культурно обслуговувати навколишні колгоспи заводських городників.

1933 рік. Жіночий хоровий гурток дав перший свій концерт. Керівник М.Сапсай.

При клубі ім. І. Котлова відкриваються курси червоних сестер. На курси приймаються виключно жінки від 16 років. Зав. курсами Д.Пугач.

1934 рік. Театр робочої молоді почав свою роботу під керівництвом режисера О.К. Ободовського.

1935 рік. У клубі ім. Котлова відбувався вечір дитячого балету. Дитяча балетна студія складалася з 85 осіб. Керівник Л. Уманець (артист Київського театру).

1940 рік. Клубу присвоєно звання «Опорний клуб Полтавської області».

Воєнний період

1941 рік. Колективи художньої самодіяльності клубу ім. Котлова працюють над літературно-музичною композицією «Якщо завтра війна ...»

Учасники художньої самодіяльності клубу створили добровільну агітбригаду, яка вирушила на фронт.

1942 рік. В.С. Векслер з іншими ентузіастами організував хор, написав тексти частівок, інтермедій.

Мали успіх у глядачів вірші "Нездійснений сон Гітлера", "Нас вороги зломити хотіли", "Мої новорічні побажання" Гітлеру ".

1944 рік Відновлення роботи клубних гуртків після звільнення Крюкова від фашистської окупації. В робітничому клубі відбувся урочистий вечір, присвячений річниці з дня визволення Крюкова від німецько-фашистських загарбників. Після урочистої частини виступили з концертом самодіяльні артисти клубу під керівництвом Векслера і Кузнєцової.

Драмгуртки поставили монтаж "На ворога, за Батьківщину - вперед!". Вокальні номери виконували Кононенко, Борщева, Сіденко, Анісімов, дует Шипко та Феденко.

Післявоєнний період

1946 рік. Завком профспілки придбав апаратуру для радіовузла, розміщеного в клубі ім. Котлова. Жителі Крюкова мали можливість слухати трансляцію через свій радіовузол.

Були встановлені два звукових кіноапарата. 3 червня вперше після війни жителі Крюкова переглянули звуковий фільм "Сільва".

Члени гуртків художньої самодіяльності Іванов і Фесюра зайняли перші місця на міській та обласній олімпіадах і завоювали право на участь у Всеукраїнській олімпіаді художньої самодіяльності.

1947 рік. Дирекція заводу і завком профспілки організували в клубі ім. Котлова нічний санаторій. Для потреб відпочиваючих були віддані тимчасово танцювальний зал.

У бібліотеці, яка почала своє відродження після війни, для читачів уже придбано 5000 книг.

1949 рік. Відновлення парку культури і відпочинку, який в роки війни був вирубаний. Капітально відремонтовано клуб ім. І.Ф. Котлова.

Добре прикрашений зал вміщував 700 глядачів. Створено лекційний зал на 200 місць, технічний кабінет, кімната відпочинку.

Бібліотека мала в своїх фондах 15000 книг.

В роботі гуртків прийняли участь понад 400 вагонобудівників.

1953 рік .У клубі ім. Котлова відкрито філію міської музичної школи. Тепер на фортепіано навчалося- 25 дітей. За фахом баяна - 16, на скрипці 12, духових інструментів - 7.

1956 рік. Побудовано танцювальний майданчик у парку культури клубу ім. І. Котлова.

1957 рік. Літній кінотеатр на 860 місць побудований в парку заводу.

1958 рік. Агітбригада нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури УРСР. А в 1960 році занесена на обласну Дошку пошани.

1962 рік - пам'ятний для драмгуртка. Йому присвоєно почесне звання "Самодіяльний народний драматичний театр".

1972 рік. Народний театр, агітбригада, духовий оркестр стали лауреатами Республіканського фестивалю самодіяльного мистецтва, присвяченого 50-річчю СРСР.

1975 рік. На першому Всесоюзному фестивалі народної самодіяльної творчості вокально-інструментальному ансамблю "Борисфен" був вручений диплом І ступеня. А в 1977 році колективу присвоєно звання "НАРОДНИЙ".

Новий виток розвитку ПК ім. І.Ф. Котлова

1985 рік. Постановою Української республіканської ради профспілок робочий клуб перейменовано - Палацом культури імені Івана Федоровича Котлова. Створено дитячий хореографічний ансамбль «Сувенір», вокально-інструментальний ансамбль «Молоді голоси». Керівник Микола Босенко.

1986 рік. Організовано ансамбль пісні і танцю. Репертуар включав народні та авторські пісні. Акомпанувала невелика оркестрова група. Керівники ансамблю - Олександр Кривченко і Леонід Криса.

Великою популярністю користуються пісні у виконанні фольклорного ансамблю «Джерело», який був організований Ларисою Александренковою.

Був дворазовим учасником популярної телепередачі «Сонячні кларнети» і «Таланти твої Україно». Виступали на відповідальних професійних концертах в Полтаві, Києві, Ленінграді.

1989р. Створено цирковий колектив «Вояж». Керівники в минулому професійні артисти цирку - Олег і Лариса Кулик. За роки роботи циркової студії учасники засвоїли різні циркові жанри, такі як еквілібрування, жонглювання, акробатика, повітряна гімнастика, оригінальний жанр і клоунада.

1989 рік. Почав свою роботу ансамбль бального танцю «Астра». Організаторами і першими керівниками стали, запрошені з Полтави, танцюристи міжнародного класу-Вероніка Галигузова і Віталій Григорович. У 1993 році ансамблю присвоєно почесне звання «Зразковий».

1990 рік. Директором Палацу культури ім. І.Ф.Котлова стає Криса Леонід Олександрович.

2000 рік. Створено народний хоровий ансамбль «Елегія». До складу колективу увійшли 12 осіб. Керівник-Людмила Ломоносова, яка до приходу на роботу в ПК ім. І.Ф. Котлова, мала великий практичний досвід роботи хормейстера та отримала вищу освіту (Уральська державна консерваторія ім. М. П. Мусоргського).

2002 рік. Розпочала роботу вокальна студія «Борисфен», організатором якої став учасник художньої самодіяльності ПК ім. І.Ф.Котлова, випускник Полтавського музичного училища та Київського національного університету культури і мистецтв Олександр Яровий.

2003 рік. На базі ПК ім. І.Ф.Котлова працює ансамбль джазової музики «DU TALON». Організатором та беззмінним керівником колективу є піаніст, віртуоз- імпровізатор, композитор, член Національної Спілки композиторів України - Сергій Горюнович.

2005 рік. Створено колектив естрадного танцю «NON STOP», керівником і організатором ансамблю стала Катерина Корягіна.

2005 рік. Організована арт-студія «Хабібі», з 2009 року вона прийняла перших бажаючих вчитися східному танцю під керівництвом Аріни Ткаченко.

За цей час постійно і систематично підвищувався якісний рівень проведення різних культурно-масових заходів для працівників вагонобудівного заводу і жителів міста. На виділені кошти було придбано кілька комплектів звукової апаратури, сучасних музичних інструментів, клавішних синтезаторів, музичної цифрової студії і багато інших потрібних для організації репетиції матеріальних цінностей.

Сучасний період. Основний напрямок роботи.

Сьогодні це Палац культури імені Івана Федоровича Котлова ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», один з найстаріших закладів культури в Україні.

Основним його завданням є проведення культурно-виховної роботи, розвиток творчості в різних жанрових напрямках, організація дозвілля працівників підприємства та їх сімей.

У 2012 році почав свою роботу колектив класичного танцю «Ніжність». Керівник Анна Гаргола, випускниця національного педагогічного університету ім. Драгоманова, відділення «Хореографія». Працювала солісткою національного театру в м.Ханчжоу та м. Шанхай.

У 2015 році створено колектив театру тіней «Shadows». Керівник Марина Кравченко. Учасники колективу - працівники ПАТ «КВБЗ», молодіжний актив відділу історії заводу і молодіжної роботи.

У 2018 році колектив класичного танцю «Ніжність» отримав звання «Зразковий», а колектив театру тіней звання «Народний».

Колективи ПК ім. І.Ф. Котлова.

У ПК працює 10 колективів художньої самодіяльності.

• Народний фольклорний ансамбль ветеранів сцени «Чисті джерела». Керівник Олександр Кривченко. Рік заснування – 1977. Рік присвоєння звання -2003.
• Народна вокальна студія «Борисфен». Керівник Андрій Щербина. Рік заснування - 2002.
• Народний цирк «Вояж». Керівники Олег і Лариса Кулик. Рік заснування -1989. Рік присвоєння звання -2003.
• Зразковий ансамбль бального танцю «Астра». Керівники Андрій і Любов Назаренко.
• Народний ансамбль бального танцю «Астра». Керівники Андрій і Любов Назаренко.
• Зразковий ансамбль сучасного танцю «Нон-стоп». Керівник Катерина Корягіна. Рік заснування - 2005 . Рік присвоєння звання -2009.
• Зразковий ансамбль східного танцю «Хабібі». Керівник Аріна Ткаченко. Рік заснування - 2005.
• Зразкова вокальна студія «Angels». Керівник Юлія Алєксахіна. Рік заснування – 2010.
• Зразковий ансамбль класичного танцю «Ніжність». Керівник Анна Гаргола. Рік заснування -2012. Рік присвоєння звання - 2018.
• Народний самодіяльний театр тіней «Shadows». Керівник Марина Кравченко. Рік присвоєння звання - 2018.