Очікування і Увага до цієї, без перебільшення, визначної події були колосальними, розголос – широченним. Інформація про день надзвичайної відкритості нашого підприємства світу поширювалася через заводську пресу, засоби масової інформації, соціальні мережі та просто з уст в уста. Тож подивитися на наш масштаб, наші промислові потужності, нашу продукцію прийшли не тільки кременчужани, приїжджали з усієї України, навіть із-за кордону прибували того дня на завод гості. Ми всім були раді. Заходьте, дивіться, нам є що показати, нам є чим пишатися.
О 12.00 гостинно відкрилися ворота одразу двох заводських прохідних: західної (центральної) і східної. Двома широкими потоками потекли відвідувачі на Крюківський вагонобудівний. Біля складально-зварювального корпусу співали артисти Полтавської філармонії. Весела музика, посмішки, привітання, повітряні кульки, прапорці з ювілейно символікою, які дарували гостям молоді вагонобудівники на території підприємства — все просто з порога сприяло гарному настрою. Невтомно працювали фотографи, телеоператори, намагаючись не пропустити нічого, зафільмувати атмосферу грандіозного свята.
Людські ріки множилися, розділяючись, кожен шукав і знаходив щось своє, цікаве саме йому. Особливу популярність мала виставка пасажирських вагонів. Тут, без сумніву, було встановлено рекорд за кількістю відвідувачів і силою емоцій. Тут не просто демонстрували вагон-ресторан, купейні вагони та вагон габариту RIC для міжнародних перевезень. Вистоявши чергу, гості могли потрапити всередину, побачити на власні очі, який величезний крок вперед зробили в технології виробництва сучасної пасажирської техніки на КВБЗ. Тільки й чутно з різних сторін : «Круто! Класно! У таких вагонах їздити – одне задоволення, і літаків не потрібно! Оце рівень!».
Багато зацікавлених, особливо з дітьми, і на виставці вантажних вагонів, і в корпусі пасажирського вагонобудування, де демонстрували новий дизель-поїзд ДПКр-3. Та й в інших виробничих корпусах теж відвідувачів не бракувало.
Ось тато показує маленькому сину своє робоче місце, а там — дідусь розповідає онуку-підлітку про свою трудову молодість, а далі ветерани то зі сміхом, то зі сльозами, згадують своє трудове життя, колег, які працювали поруч. До речі, ветеранам підприємства цього дня присвятили окрему локацію. Біля заводської ТЕЦ вони жваво обговорювали святкові події, згадували час, коли молодими, сповненими сил, енергії та натхнення робітниками і інженерами розбудовували завод, множили його трудову славу. Усе дуже душевно, по-сімейному. Сидять за щедрим столом, чаюють. Бо й до цього часу відчувають себе членами великої заводської родини.
Такі хлібосольні зустрічі цього дня відбувалися в усіх підрозділах підприємства. Така вже у вагонобудівників традиція. Тож навіть втома від тривалого ходіння територією підприємства була приємною, а на душі легко й тепло, бо відчували себе частинкою великого колективу.
Буфети працювали в усіх куточках заводу, заводські кухарі й кондитери постаралися на славу, ніхто не залишився голодним. Прийом гостей був настільки гостинним, що вони не квапилися залишати територію підприємства. Але режим є режим. І о 16.30. завод знову повернувся до звичного режиму. На згадку залишаться світлини, спогади і дитячі враження на все життя.
Але ж свято не закінчилося. Шоу має тривати, отже о 17.00 біля східної прохідної на вагонобудівників і гостей чекало яскраве шоу — концерт за участі зірок української естради. Відомі українські гурти «Ревізор», «Степ», «Лісапетний батальйон», Тетяна Садохіна та шалено популярний у молоді Дзідзьо. Це було феєрично.
І не менш феєричним і вражаючим був салют — фінальна крапка ювілейного святкування. Почався новий відлік у житті Крюківського вагонобудівного заводу. Рухаємося далі!